• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Сторінка для батьків

/Files/images/infa_ua.png

Шановні батьки майбутніх першокласників!

У зв'язку з продовженням карантину до 24 квітня 2020 року документи, які необхідні для зарахування дітей до 1 класу Юнаківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Сумської районної ради Сумської області у 2020 році, будуть прийматися після завершення карантинних заходів.

Адміністрація школи

Булінг -

це навмисне, повторюване, тривале фізичне або психологічне насильство, яке чинить одна особа або група осіб, які мають певні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні) стосовно до особи, котра нездатна захистити себе в даній ситуації, з усвідомленим бажанням завдати болю, залякати або спричинити стрес іншій особі. Національна Асоціація шкільних працівників США дає наступне визначення поняття булінгу: «Булінг – це динамічні і повторювані моделі вербальної або невербальної поведінки, що здійснюється одним учнем або групою учнів стосовно до іншого учня, спрямовані на навмисне нанесення шкоди, при наявності реальної різниці в силі».Підґрунтям булінгу на основі нетерпимості є упереджене ставлення до певної особи або групи осіб через їх релігію, расу, походження, сексуальну орієнтацію, фізичні чи психічні вади.

Хейзинг-

форма агресивної поведінки, зазвичай полягає у залякуванні та приниженні у процесі посвяти або прийняття до певного клубу, групи, спортивної команди

Булінг сексуального характеру -

виявляється в формах насильствавербального (погрози, жарти, принизливі коментарі щодо сексуальної активності жертви) фізичного (торкання, обійми сексуального характеру, смикання нижньої білизни, сексуальні напади) емоційного приниження (поширення чуток, написання поміток сексуального характеру, вульгарні жести)

«Кібербулінг» (cyberbullying) –

форма поведінки, яка полягає у розсиланні повідомлень, фотографій та відео агресивного та образливого характеру з використанням нових інформаційних та комунікаційних технологій.

Найчастіше жертвами шкільного насильства стають діти, які мають фізичні вади – носять окуляри, зі зниженим слухом або з руховими порушеннями. В групі ризику замкнуті діти або діти з імпульсивною поведінкою, а також ті, що мають особливості у зовнішності – руде волосся, веснянки, відстовбурчені вуха, криві ноги, особливу форму голови, повні або занадто худі. Нерозвинені соціальні навички, страх перед школою, відсутність досвіду життя в колективі, наявність хвороби (епілепсія, заїкання, енурез, енкопрез), порушення мови, низький інтелект і труднощі у навчанні теж можуть спровокувати конфлікти.

Дитина не зустрінеться з булінгом, якщо:

  •  не буде плисти проти течії, не буде ігнорувати рішення класу за умови, що воно не суперечать її моральним нормам
  •  не даватиме підстав для приниження власної гідності
  •  не демонструватиме свою фізичну силу
  •  не показуватиме свою слабкість
  •  своїми здібностями та захопленнями притягуватиме дітей до себе, а не відштовхуватиме
  •  свою обдарованість буде скеровувати на благо класу і школи, щоб однокласники пишалися, що вчаться разом, а не заздрили

Дитині треба

  • Знайти одного або кількох друзів серед однокласників
  • Налагодити спільну мову з усіма однокласниками
  • Запрошувати однокласників в гості
  • Навчитись поважати думку своїх однокласників
  • Не прагнути перемагати у всіх суперечках з однокласниками
  • Навчитися програвати і уступати, якщо насправді не правий
  • Приймати себе і знати свої сильні стор

Поради батькам

  1. • Демонструйте повне прийняття дитини і безумовну любов
  2. • Виявляйте терпимість до помилок, невдач і проблем росту
  3. • Виражайте схвалення і підтримку
  4. • Поводьтеся відповідально
  5. • Будьте відвертими і правдивими у стосунках з дітьми
  6. • Практикуйте ефективні способи вирішення конфліктів
  7. • Щоденно обговорюйте справи дитини і її почуття
  8. • Якщо конфлікт не вирішується – поміняйте школу

Що можуть зробити батьки для підвищення авторитету своєї дитини в класі:

  1. • Навчити не боятися однокласників, які також мають свої проблеми чи страхи
  2. • Налагодити контакт з вчителями і однокласниками
  3. • Долучатися до проведення шкільних і класних заходів
  4. • Демонструвати гідну поведінку і доброзичливе ставлення до людей

ПОРАДИ БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ!!!

1. Радійте Вашій дитині!

2. Розмовляйте з дитиною спокійним голосом. Для дитини Ви — зразок мовлення, адже вона вчиться мови, наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи.Ваша дитина буде говорити так, як Ви.Малюк успішніше засвоює мову тоді, коли дорослі слухають його, спілкуються, розмовляють.Виявляйте готовність слухати.Якщо роль слухача Вас втомлює, якщо Ви поспішаєте, не за¬бувайте: терпіння, виявлене в дошкільний період, суттєво полег¬шить ваші проблеми в майбутньому.

3. Щодня читайте дитині. Розучуйте скоромовки, чистомовки.

4. Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного спілкування поза сім'єю. Від рівня раннього мовленнєвого розвитку залежатиме подальший процес росту дитини в школі.

5. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою, безпеки та любові.

6. У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси. Поважайте її неповторність.

7. Розвивайте основні лінії дошкільного дитинства — вмінняслухати, бачити, відчувати.

8. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м'язів руки,аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно вчи-ти малюка вирізати, малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі, зображення. Навчіть дитину зав’язувати та розв’язувати вузлики.

9. Забезпечуйте можливості та умови для повноцінної гри. Гра — це провідна діяльність дошкільника. Л.С. Виготський відзначав: «Чим краще дитина грається, тим краще вона підготовлена до навчання у школі».

10. Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності¬, щоб вона механічно лічила до 100 і більше. Нехай рахує до 10-20, але особливо важливо розуміти і знати, з яких чисел складається 5 , а з яких — 7 тощо. Це є основою понятійного мислення, розуміння основ математики, а не механічного запам’ятовування.

11. Працюйте над розвитком пам'яті малюка, його уваги, мислення. Для цього пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях.

12. Запровадьте в сім'ї єдиний режим і дотримуйтеся його ви¬конання (обов'язково всі члени родини).

13. Дитина повинна мати певне доручення і відповідати за його виконання.

14. Необхідною умовою емоційно-вольового розвитку малюка є спільність вимог до нього з боку всіх членів родини.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПСИХОЛОГА ДЛЯ БАТЬКІВ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

•Підтримайте в дитині його прагнення стати школяремВаша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового становища.

• Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрінеться в школі. Поясніть їх необхідність.

• Ваша дитина прийшла в школу, щоб вчитися, у неї може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.

• Складіть разом з дитиною розпорядок дня, стежте за його дотриманням. Не пропускайте труднощі, можливі у неї на початковому етапі оволодіння учбовими навиками. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, намагайтеся впоратися з ними на першому році навчання.

• Підтримаєте дитину в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна його похвалити.

• Пам'ятаєте, що похвала і емоційна підтримка («Молодець!», «Ти так добре впорався!») здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення дитини.

• Якщо вас щось непокоїть в поведінці дитини, його учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.

• Зі вступом до школи в житті вашої дитини з'явиться людина більш авторитетна, ніж ви.Це – вчитель. Поважайте думку дитини про свого педагога.

Пам’ятка батькам першокласника

1. Підтримайте в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового положення і діяльності.

2. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими він зустрівся в школі. Поясніть їх необхідність і доцільність.

3. Ваш малюк прийшов у школу, щоб вчитися. Коли людина вчиться, у нього може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.

4. Складіть разом з першокласником розпорядок дня, стежте за його дотриманням.

5. Не пропускайте труднощів, які можуть виникнути у дитини на початковому етапі навчання в школі. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, постарайтеся впоратися з ними на першому році навчання.

6. Підтримайте першокласника в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна було б його похвалити. Пам'ятайте, що похвала та емоційна підтримка ("Молодець!", "Ти так добре впорався!") здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення.

7. Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, його учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.

8. Зі вступом до школи в житті вашого малюка з'явилася людина авторитетніша, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого педагога.

9. Навчання - це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи істотно міняє життя дитини, але не повинно позбавляти її різноманіття, радості, гри. У першокласника повинно залишатися досить часу для ігрових занять.

Поради батькам щодо зняття психологічного напруження у дітей

У "шкільному” житті першокласники стикаються з труднощами, невдачами, незаслуженими звинуваченнями, образами, допускають помилки, потрапляють в конфлікти, відчуваючи невпевненість.Найбільш доцільними для зняття психологічного напруження учнів молодшого шкільного віку (як вважає В.І.Шахненко) є дихальна гімнастика, фізичні навантаження, домашній затишок, спілкування з четвероногим другом, живопис, художнє слово, театр, позитивні емоції, музика та спілкування з природою.Батькам доцільно знати способи зняття психічного напруження в дітей.

Фізичні навантаження Найкращим способом зняття нервового напруження є фізичні навантаження - фізична культура та фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі ігри, спортивні ігри — футбол, волейбол, теніс.Домашній затишок, спілкування з четвероногим другом. Дитина повинна знати, що коли їй дуже важко, її образили, треба йти додому.

Домашній затишок, добре і лагідне слово рідних допоможуть їй. Вчені вважають, що кішка та собака знімають стресовий стан, заспокоюють нервову систему.Живопис Живопис своїм розмаїттям кольорів, грою світла й тіні створює особливу музику картини. Так вважав французький художник Е.Делакруа. А російський вчений Ф.Шмідт писав, що колір сам по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, справляє на глядача певний психофізіологічний вплив.Позитивні емоції

З давніх-давен відомо, що усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження. Ю.Нікулін писав: "Я твердо вірю: сміх зміцнює здоров'я і подовжує життя". Почитайте з дитиною гуморески, відвідайте цирк.Музика Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. Російський невропатолог і психіатр В.М. Бехтєрев довів, що в дитячому віці нормальному, здоровому розвиткові організму сприяють ніжні колискові пісні, спокійна музика.Спілкування з природою Природа заспокоює нервову систему, робить людину добрішою. Отже, якщо в дитини поганий настрій - відпочиньте з нею серед природи.

Гра – явище феноменальне, вона притаманна всім дітям без винятку. Особливу значущість гра має для першокласників, оскільки це та діяльність, без якої дитина шести років не може нормально жити і розвиватись.У навчальному процесі через його регламентованість не завжди є можливість забезпечити умови, необхідні для розгортання справжньої гри: ініціатива, добровільність, спонтанність, необмежене мовне спілкування.

Тому доцільно батькам учнів першого класу подбати про те, щоб діти достатньо гралися у вільний від шкільних занять час. Причому, чим більший вибір ігор, тим легше розкрити індивідуальні можливості й обдарування кожної дитини, створити оптимальні умови для її повноцінного розвитку.

Творчо, оригінально наслідуючи дорослих, дітей, поведінку уявних персонажів, їх ставлення до оточення, дитина засвоює моральні норми, на чуттєвому рівні прилучається до культури середовища, що її оточує. Другий фактор, яким зумовлюється виховний вплив творчих ігор – реальні міжособистісні стосунки дітей у процесі гри. Вони мають величезне значення для подальшого розвитку особистості, засвоєння норм поведінки в дитячому середовищі.

Поради батькам щодо підтримки дитини в період адаптації до школи

Безумовно, найкращим профілактичним засобом збереження психічного здоров'я в період адаптації до школи є добре ставлення батьків до дітей, розуміння їхнього внутрішнього світу, проблем, переживань. Відомо, що не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна просто взяти і без змін "прикласти" до своєї дитини. Але не дивлячись на це, можна дати деякі рекомендації з полегшення процесу адаптації дітей до школи:- повірте в унікальність та неповторність власної дитини, в те що Ваша дитина – єдина у своєму роді, несхожа на жодну сусідську дитину і не є точною копією Вас самих.

/Files/images/annebaba.gifТому не варто вимагати від дитини реалізації заданої Вами життєвої програми і досягнення поставленої Вами мети.- надайте право їй прожити життя самій.- дозвольте дитині бути самою собою, з своїми недоліками, слабкостями та достоїнствами. Приймайте її такою, якою вона є.

Спирайтесь на сильні сторони дитини.- не соромтесь демонструвати дитині свою любов, дайте їй зрозуміти, що будете її любити за будь-яких обставин.- не бійтесь "залюбити" свою дитину, беріть її на коліна, дивіться їй в очі, обіймайте та цілуйте коли, вона того бажає.- в якості виховного впливу використовуйте частіше ласку та заохочення, ніж покарання та осудження.- намагайтесь, щоб Ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність.

Встановіть чіткі межі та заборони (бажано, щоб їх було небагато – лише самі основні на Ваш погляд) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Суворо дотримуйтесь встановлених заборон і дозволів.- не поспішайте звертатись до покарань. Намагайтесь впливати на дитину проханнями – це самий ефективний спосіб давати їй інструкції. У випадку непокори, батькам необхідно переконатись, що прохання відповідає віку і можливостям дитини.

Лише в цьому випадку можливо використовувати прямі інструкції, накази, що достатньо ефективно, якщо дитина звикла реагувати на ввічливі прохання батьків. І лише тоді, коли дитина демонструє відкриту непокору, батьки можуть думати про покарання. Немає потреби нагадувати, що покарання повинно відповідати вчинку, дитина має розуміти за що її покарали.

БАТЬКИ САМІ ВИБИРАЮТЬ МІРУ ПОКАРАННЯ, АЛЕ ВАЖЛИВО ЗАЗНАЧИТИ, ЩО ФІЗИЧНЕ ПОКАРАННЯ – ТЯЖКА ЗА СВОЇМИ НАСЛІДКАМИ КАРАЛЬНА МІРА.

Пам'ятайте:

* Покарання – це моральний замах на здоров'я: фізичне і психічне.

* Покарання не повинно бути за рахунок любові. Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого вами чи кимось іншим.

* Краще не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою.

* Покараний – значить вибачений. Інцидент вичерпано – сторінка перегорнута. Наче нічого й не трапилось. Про старі гріхи ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!

* Хоч би що там трапилось, хоч би якою була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.

* Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї — ваше засмучення.

* Не забувайте, що ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри Ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, навчите краще розуміти один одного.

* Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень.Допоможіть дитині навчитись вербально висловлювати свої бажання, почуття та переживання, інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей. Прийнята в деяких родинах система залякування дітей, безумовно, заслуговує осудження, бо стає джерелом виникнення особливого способу самозбереження – неправдивості та нещирості. Тяжкі переживання особливо негативно впливають на формування таланту, особистості дитини, легко призводять до психостенічних реакцій, імпульсивних дій та афектів. Існує термін "шкільна фобія", тобто острах у деяких дітей перед відвідуванням школи. Насправді часто йдеться не стільки про школу, скільки про побоювання дитини йти з дому, розлучатися з батьками.Якщо дитина дуже хвороблива, то, як правило, вона перебуває в умовах гіперопіки з боку батьків. Іноді зустрічаються батьки, котрі самі побоюються школи і побіжно навіюють це побоювання своїм дітям, або драматизують проблеми початку навчання. Вони намагаються виконувати замість дітей їхні домашні завдання, контролюють кожну написану дитиною літеру і тим самим створюють у неї "навчальну фобію".Як результат – у дітей виникають, невпевненість у своїх силах, сумніви щодо своїх знань, виробляється звичка сподіватися на допомогу в найпростішій ситуації.

Дуже важливо піклуватись про те, щоб створити дитині ситуацію з гарантованим успіхом. Можливо, це буде вимагати від батьків деякої зміни вимог до дитини, але справа того варта.Потрібно чітко усвідомлювати, що успіх породжує успіх і посилює впевненість у своїх силах як у дитини, так і в батьків.Лікарі-педіатри сьогодні відмічають різке зростання у дітей таких захворювань, які раніше були властиві тільки дорослим, що постійно знаходяться у стресових ситуаціях.

Для сучасної дитини стресовою ситуацією стає все те, що є буденним життям для дорослого, який не може або не бажає створювати спеціального режиму для ще незміцнілого організму. Сучасна література і практичний досвід психологів вказує на велику кількість випадків, коли погіршення і психічного, і фізичного здоров'я дитини пов'язано тільки з тим, що дорослі водять дитину з собою по місцях масового скупчення людей.

Деякі батьки не помічають різниці між собою і дитиною (забуваючи про те, що дитина – це не маленька копія дорослої людини, а маленька людина, яка живе і розвивається у своєму світі і вимірі, за власними законами), придушуючи її зливою інформації, непосильними для неї емоційними навантаженнями, характерними для їх спілкування. Все це не минає безслідно, і в дітей з’являються такі "дорослі" захворювання, як безсоння, виразка, коліт, мігрень.

Якщо в родині негаразди і дитина постійно знаходиться в сфері спілкування батьків, тобто активно залучається як активний співучасник у їх сварках і з’ясуваннях, то, можливо, ніхто не здивується, коли у дитини з'являться невротичні симптоми та інші порушення психічного і фізичного розвитку, які будуть блокувати розвиток у дитини її таланту. Коли дитина йде до школи, різко змінюється її спосіб життя. І якщо дитина не готова до цієї зміни, то школа для неї перетворюється на пекло і дитина поступово набирає стільки негативних відчуттів, що навіть відмовляється йти до навчального закладу.ЗВЕРНЕННЯ ДО БАТЬКІВ

Сумський районний сектор Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області звертається до мешканців Сумщини, особливо до батьків.

Найчастіше біда трапляється тоді, коли малечу залишають напризволяще, там, де на кожному кроці на них чатує небезпека.

Незабаром канікули. На жаль, вони не завжди минають без нещасних випадків. Пустощі з вогнем, незнання елементарних правил безпечної поведінки - першопричини сумних та трагічних наслідків.

Шановні батьки! Не залишайте дітей без нагляду. Виховуйте у них культуру безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, побутовими приладами. Роз’яснюйте правила відпочинку в лісі, на водних об’єктах та як діяти в екстремальних ситуаціях.

Пам'ятайте, що безпека наших дітей, в першу чергу, залежить від нас самих!

Правила поведінки під час низьких температур

повітря та /Files/images/грип2.jpgзаходи з попередження нещасних випадків

Обмороження може виникнути не тільки при сильному морозі, а й при достатньо теплій зимовій погоді. Його розвитку сприяє вологе повітря та /Files/images/ДІЇ-ПРИ-ІНФЕКЦІЯХ.jpgвітер. Причиною обмороження можуть стати: мокре та тісне взуття; тривале перебування у нерухомому стані на вітру, в снігу; хвороби, алкогольне отруєння. Також обмороження може виникнути, якщо на морозі торкатися до металу голими руками. До обмороження більш схильні пальці, кисті, стопи, вуха та ніс. Слід враховувати, що у дітей терморегуляція ще не налагоджена, а у людей похилого віку при деяких хворобах порушена. Ці категорії найбільш піддаються обмороженню та переохолодженню, тому враховуйте це під час планування прогулянок узимку.

У період низької температури повітря:

не виходьте на мороз без рукавичок та шарфу;

не носіть на морозі металевих (у тому числі золотих та срібних) прикрас;

перед виходом на мороз бажано поїсти – вам необхідна додаткова енергія.

Під час руху по льоду необхідно бути обережним, уважно стежити за його поверхнею, обходити небезпечні і підозрілі місця та ділянки з вмерзлими в лід кущами, травою і очеретом.

Слід пам’ятати наступні правила безпеки:

обминати ділянки, покриті товстим прошарком снігу, під снігом лід завжди тонший;

обережно спускатися з берега, лід може нещільно з’єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря;

особливу обережність проявляти у місцях зі швидкою течією, джерелам, струмкам;

якщо лід недостатньо міцний, негайно зупиніться і повертайтесь назад тим же шляхом, роблячи перші кроки без відриву від його поверхні;

під час групового переходу по льоду необхідно рухатись на відстані 5-6 метрів один від одного і уважно стежити за тим, хто іде попереду.

У випадку, якщо Ви провалилися під лід, необхідно:

не піддаватися паніці, широко розкинути руки по краям пролому та утримуватися на плаву, уникаючи занурення з головою;

покличте на допомогу, дійте рішуче й не лякайтеся;

намагайтеся не обламувати край льоду, без різких рухів вибирайся на лід, наповзаючи грудьми й по черзі витягаючи на поверхню ноги. Головне – пристосовувати своє тіло, щоб воно займало найбільшу площу опори; вибравшись із льодового пролому, необхідно перекотитися і відповзти в той бік, звідки Ви прийшли, де міцність льоду вже відома;

далі необхідно переодягнутися, щоб зігрітися, виконайте будь-які фізичні вправи.

Харчове отруєння – це будь-яке захворювання, викликане вживанням неякісної або отруйної їжі.

Харчова токсикоінфекція – гостре харчове отруєння, зумовлене вживанням в їжу продуктів, що містять патогенні мікроорганізми і/або їхні токсини (а іноді це токсини, вироблені не патогенними мікроорганізмами). Крім мікробних отруєнь, розрізняють отруєння, пов'язані з вживанням в їжу отруйних рослин і тварин, а також отруєння різними хімічними речовинами. Зараження патогенними мікроорганізмами (харчова інфекція) спостерігається частіше, ніж отруєння природними або хімічними токсинами (харчова інтоксикація)./Files/images/img5.jpg

ТЕКСТ ЗВЕРНЕННЯ ДО БАТЬКІВ

щодо запобігання невиробничому травматизму серед дітей

За статистикою, в нашій країні в мирний час внаслідок нещасних випадків щодня гине 3 дитини!

Біда трапляється тоді, коли дітей залишають напризволяще, там, де на кожному кроці на них чатує небезпека . Легковажне поводження малечі з вогнем, водою, газом, незнання елементарних правил безпечної поведінки — першопричини сумних та трагічних наслідків.

Шановні батьки! Не залишайте дітей без нагляду! Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті.

Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками. Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам’ятайте, ці хвилини вимірюються ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди — потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти і тій чи іншій ситуації.

Пам’ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих!

Лист-звернення до батьків

Шановні батьки! Ви – найважливіші люди у житті Вашої дитини, тому підтримка, віра, любов і безпосередня участь у навчанні, вихованні та розвитку дитини є надзвичайно важливою для її майбутнього. Допоможіть своїй дитині зростати творчою, натхненною, неповторною особистістю з активною життєвою позицією, зростати сильною і впевненою в собі.

Допомагайте дитині в навчанні, домагайтеся, щоб вона досконало зрозуміла навіть найдрібніші деталі виконання важкого завдання. Спробуйте виконати одну-дві подібних вправи для закріплення результату.

Розвивайте увагу, мислення, пам’ять дитини, у будь-якому віці грайте з нею в ігри на розвиток спостережливості, вирішуйте посильні головоломки, розв’язуйте кросворди, шаради тощо. Проявляйте інтерес до захоплень Вашої дитини, підтримуйте і розвивайте їх.

Розвивайте волю дитини, привчайте до режиму дня, емоційно забарвлюйте її навчальну діяльність. З розумінням ставтеся до дитячих жартів та пустощів, використовуйте гумор з метою розрядки та привернення уваги дитини. Намагайтеся зрозуміти її дитячі проблеми і допоможіть розв’язати їх.

Пам’ятайте, що здоров’я Вашої дитини у Ваших руках. Систематично нагадуйте дитині правила безпечної поведінки у побуті та на вулиці, у громадських місцях, на дорозі, на воді. Розповідайте по важливість здорового способу життя, намагайтеся буди в усьому прикладом, тоді дитина повірить у Вашу щирість і зацікавленість цими проблемами. Звертаємо Вашу увагу на організацію відпочинку Вашого сина чи доньки під час канікул. Залучайте дитину до виконання домашніх обов’язків. Цікавтеся тим, як вона проводить вільний час за межами дому. З метою безпеки обмежте перебування Вашої дитини за межами дому у вечірній час.

Будь ласка, приділяйте більше уваги духовно-моральному, культурному розвитку Вашої дитини, – найбільшого чого вона потребує – це спілкування з Вами, почуття захищеності та щирої любові, адже у дитинстві та юності дитина частково дивиться на світ Вашими очима, нехай цей світ буде наповнений красою, добром, гармонією.

ЗВЕРЕНЕННЯ ДО БАТЬКІВ

Сумський районний сектор Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області вкрай стурбований станом, що склався з травмуванням і загибеллю дітей внаслідок нещасних випадків. Кількість смертельних випадків та травмування серед дітей змушує звернутися до кожного мешканця Сумського району, особливо до батьків.

За статистикою, в нашій країні в мирний час, внаслідок нещасних випадків щодня гине 3-є дітей! Біда трапляється тоді, коли дітей залишають напризволяще, там, де на кожному кроці на них чатує небезпека.

Легковажне поводження малечі з вогнем, водою, газом, незнання елементарних правил безпечної поведінки – першопричина сумних та трагічних наслідків.

Шановні батьки! Не залишайте дітей без нагляду! Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті. Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводжені з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками. Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам`ятайте, ці хвилини вимірюватимуться ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди-потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації.

Пам`ятайте, що життя ваших дітей залежить лише від вас самих!

Про оформлення паспорту громадянина України

Виконання функцій щодо оформлення і видачі паспорта громадянина України покладено на Державну міграційну службу України.

Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України розроблений відповідно до Законів України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII, наказу МВС України № 320 від 13.04.2012 року.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про громадянство України» паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.

Положенням про паспорт громадянина України встановлено, що паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Паспорт громадянина України видається кожному громадянину України підрозділами ДМС України після досягнення 16-річного віку.

Для одержання паспорту, не пізніше ніж через місяць після досягнення 16 років (порушення цих строків вважається адміністративним правопорушенням), особа повинна звернутися до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання (приймальні дні - вівторок, середа, п’ятниця) та подати наступні документи:

заяву про видачу паспорта;

свідоцтво про народження;

дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см (фотокартки, що подаються для оформлення паспорта, мають бути виконані з одного негатива, із зображенням обличчя виключно анфас, без головного убору, виготовленими на тонкому білому або кольоровому фотопапері без кутика; для громадян, які постійно носять окуляри, обов'язкове фотографування в окулярах);

довідку про реєстрацію особи громадянином України, а в необхідних випадках - інші документи, визначені статтею 5 Закону України «Про громадянство України»;

Оформлення та видача паспорту громадянина України здійснюється протягом місяця.

Як правильно писати в зошитах :)

Ви починаєте крокувати сходинками шкільної науки. А перші кроки, звісно ж, надто невпевнені і важкі: щось не з першого разу виходить, десь не зрозуміли, як виконувати роботу, а про це просто ніде прочитати!

Як зазначати дату та вид роботи?

У письмовій роботі з мови або математики треба зазначати дату виконання роботи (починаючи з 2 класу,; яка це робота (класна чи домашня), вид завдання (вправа, твір, задача, приклади тощо).

Як зазначати дату та вид роботи?

У письмовій роботі з мови або математики треба зазначати дату виконання роботи (починаючи з 2 класу,; яка це робота (класна чи домашня), вид завдання (вправа, твір, задача, приклади тощо).

Чи треба ставити кому в кінці заголовків?

У кінці заголовків кома не ставиться.7 жовтня

Класна робота

Задача 35

Як виправляти помилку?

Щоб виправити невірно написану літеру чи цифру, треба помилку закреслити навкіс (справа наліво), користуючись ручкою, а не олівцем, і зверху написати потрібну літеру чи цифру, теж ручкою.

Чи можна помилку брати в дужки?

Якщо треба замінити слово, словосполучення, речення чи приклад, його закреслюють тонкою горизонтальною лінією, а в дужки не беруть, оскільки дужки є пунктуаційним знаком.

Як треба оформлювати роботу в 1 класі?

У період навчання грамоти (у 1 класі) дату виконання завдання, назву виду роботи (класна чи домашня) учні не пишуть.

Скільки клітинок треба пропускати між класною і домашньою роботою?

Між заключним рядком завдання однієї письмової роботи і початком наступної роботи слід пропускати чотири клітинки.

Де слід розпочинати запис математичних завдань?

Запис математичних завдань слід розпочинати на другій повній клітинці зверху та на другій клітинці від поля чи згину сторінки зошита.

Скільки клітинок слід попускати між записами?

Між записами дати, назви роботи пропускають одну клітинку.

Як писати цифри і літери?

1. Цифри і літери треба писати похило.

2. Кожну цифру, знак, літеру записують в окремій клітинці.

3. Для написання дужок теж відводять одну клітинку.

Яка повинна бути висота літер та цифр?

1. Цифри повинні бути заввишки одна клітинка;

2. Малі літери у 1-2 класах пишуть заввишки одна клітинка, а у 3 – 4 класах – 2/3 клітинки.

3. Великі літери треба писати заввишки півтори клітинки.

Які правила написання найменувань?

Найменування одиниць величин пишуть повністю у запитанні задачі та після словесного запису числа: (В одному ящику 14кг цукерок? Скільки кілограмів груш завезли?)

Після чисел найменування пишуть скорочено:

- Без крапки: 2 мм ,3 см, 4 дм, 4м, 6 кг, 7г, 8кг, 9ц, 10 т, 12 с, 13 хв, 14 год;

- Крапка ставиться після скороченого запису найменування грошової одиниці: 20 грн. 35 к.

Які існують правила скорочення?

1. Одиниці швидкості скорочено записують так: 14 м/с 60 км/год

2. Одиниці площі записують так: 15 26 (висота цифри «2» біля літери – ½ клітинки)

3. Назви предметів біля цифри записують скорочено, за правилами скорочень:

35 з. (зошитів) – до першої голосної;

17 ол. (олівців0 – до другої голосної.

У відповіді до задачі назву предмета пишуть повністю: Відповідь: купили 24 олівці.

ДОТРИМУВАТИСЯ САНІТАРНИХ НОРМ

Щоб віруси не могли проникнути в організм, слід:- стежити за чистотою свого тіла, мити руки перед споживанням їжі і після. Мікроби та віруси можуть проникнути в організм разом з брудом;- не користуватися чужим столовим приладдям;- не користуватися чужою зубною щіткою та чу­жим рушником;Берегти своє тіло від переохолодження.Для цьо­го слід добре одягатися. Тепло одягатися — не означає одягати на себе, дуже багато одежі. Одяг не повинен бути обтяжливим. Але водночас не можна хизувати­ся і своєю загартованістю, тим більше, коли людина насправді не загартована. Знати симптоми захворювання і, якщо вони під­тверджуються, якомога швидше звертатися до лікаря. Також важливо якомога раніше визначити, що ти за­хворів, і звернутися до лікаря. Чим раніше лікар почне лікувати захворювання, тим менше шкоди організму завдадуть мікроби або віруси чи якісь порушення в діяльності органів. Щоб визначити початок хвороби, слід знати її ознаки, або симптоми. Серед цих ознак найбільш помітною може бути біль в тій чи іншій ді­лянці тіла. Також симптомом захворювання може бути підвищення температури тіла. Температура вимірю­ється за допомогою термометра. Отже, треба виміря­ти температуру, і якщо вона вища від нормальної (а нормальною вважається температура від 36 до 37 °С), то треба звертатися до лікаря. Симптомами хвороби можуть бути і швидка втомлюваність, відсутність апе­титу, кашель та нежить, біль у голові та в горлі

Як навчити дитину успішно виконувати домашнє завдання?Як допомогти дитині не просто виконати сьогоднішнє домашнє завдання, але й навчити її обходитися без нашої допомоги? Комусь з дітей вистачить тиждень-другий, комусь – декілька місяців або ще більше. Але у будь-якому випадку в цьому процесі буде декілька етапів.
Перший етап – ви якомога більше завдань виконуєте разом із дитиною. Прагнете зрозуміти, яких знань, навичок їй не вистачає, з’ясувати, чи немає у неї неправильних способів виконання, звичок у роботі. Допомагаєте позбутися недоліків і неправильних способів дії.
Другий етап. Частину роботи дитина виконує сама. Але ви повинні бути впевнені, що з цією частиною роботи вона впорається. Швидше за все, спочатку це буде дуже невелика частина, але дитині необхідне відчуття успіху. Оцініть з нею результат. Після кожної самостійно й успішно виконаної частини ставте який-небудь значок, наприклад знак оклику або задоволене личко. Через якийсь час ви разом з дитиною переконаєтеся, що правильно зроблена частина збільшується щодня. У разі невдачі спокійно розберіться, що є перешкодою. Навчіть дитину звертатися по допомогу у разі виникнення конкретних питань. Головним на цьому етапі має бути усвідомлення дитиною, що вона може працювати самостійно і впоратися зі своїми труднощами.
Третій етап. Поступово самостійна робота розширюється до того, що дитина сама виконує усі уроки. Ваша підтримка на цьому етапі швидше психологічна. Ви знаходитесь неподалік, займаєтесь своїми справами. Але готові прийти на допомогу, якщо знадобиться. Перевіряєте зроблене. Сенс цього етапу в тому, аби дитина переконалася, що вона дуже багато може зробити сама, але ви завжди її підтримаєте.
Четвертий етап. Дитина працює самостійно. Вона вже знає, скільки часу піде на те або інше завдання, і контролює себе за допомогою годинника, звичайного або пісочного. Ви в цей час можете бути відсутні удома або знаходитися в іншій кімнаті. Сенс цього етапу в тому, що дитина прагне подолати всі труднощі сама. Відкладати до вашої появи можна тільки найважче. Ви перевіряєте зроблене. Це необхідно, поки остаточно не виробиться навичка самостійної роботи. Ви вважаєте, що такий підхід займе у вас багато часу і сил? А хіба менше часу і емоцій ми витрачаємо на безплідну боротьбу («щоб сів, щоб почав, щоб не відволікався...»)? На надолужування упущеного по ночах перед контрольною? Чого ж тоді вимагати від дитини, якщо ми самі не можемо організувати, спланувати свою допомогу їй?На надолужування упущеного по ночах перед контрольною? Чого ж тоді вимагати від дитини, якщо ми самі не можемо організувати, спланувати свою допомогу їй?


Помилки батьків



На жаль, немало батьків забувають про те, що від моменту свого народження дитина є створінням Божим, а не їхньою власністю чи іграшкою. І потім їхні "шовкові” діти, ставши самі батьками, так само виховують своїх дітей.
Якщо ваша дитина – ідеально слухняна, задумайтесь: чому вона боїться бувати "поганою”? Може, тому, що боїться втратити вашу любов? Батьки повинні показувати дитині, що ніколи не розлюблять її, за будь-яких ситуацій. Батьки завжди мають відділяти особистість від вчинку, оцінювати вчинок, а не особистість ("я тебе люблю, але ти вчинив погано, мені неприємно”, "я розумію, ти зараз гніваєшся, але це так негарно, коли ти кричиш”, "ти розбив чашку, це напевно тому, що поспішав”, тощо.
Дайте дитині свободу вибору. Поясніть дитині, що всі люди різні, і вона – не така, як усі, і це прекрасно! Якщо донька не хоче одягати цю сукенку – не треба її змушувати, бо "мама краще знає”. Слід зважати на бажання дитини, тоді вона буде впевнена у собі й самостійна, а не пасивна й байдужа. Запитуйте її думку. Дитині важливо знати, що ви ставитесь до неї, як до рівної, це підвищує її самооцінку.
Не порівнюйте малюка з іншими дітьми. Користі ніякої, а комплекси набути легко. "Усі діти як діти, бавляться разом, а мій сидить у траві і невідомо що роздивляється!” – обурюється якась мама на дитячому майданчику. Такі слова принижують, вбивають упевненість у своїх силах. Не можна й змушувати дитину бавитися з іншими, бо вона цього НЕ ХОЧЕ, адже є діти, які не люблять шумних ігор.
"Тихі” діти зазвичай надто критичні до себе. Старайтесь менше звертати увагу на недоліки, частіше підкреслюйте успіхи. Щира похвала додасть упевненості в собі, фальшива – підірве довіру до вас.
Не квапте дитину. Дайте їй час дослідити світ чи виконати самостійну дію у такому темпі, який для неї природній.
У спільній роботі чи іграх дайте дитині зробити "останній штрих” (натиснути кнопку на пралці, поставити верхівку в пірамідці тощо). Ніщо так не зміцнює віру в себе, як радість від успіхів.

Кiлькiсть переглядiв: 845

Коментарi

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Червень 2020 Наступна
ПВСЧПСН
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930